Кіноклуб Vol.2 Cabin in the Sky

Чорне і біле, біле і чорне, чорно-біле в решті решт. Джаз проти класики, бідні проти багатих, агітація і пропаганда.

З 1927 по 1954 на фабриці мрій зняли “аж” шість all-black фільмів. Це було відповіддю фарбики мрій на наїзди афро-американців (посилені підтримкою президента Рузвельта). Мовляв, що ви нас завжди то прислугою, то бандюками, то взагалі не знімаєте! Ми, між іншим, теж хочемо головні ролі. А тут ще й війна так “в тему”, і афро-американці теж пішли воювати, і їх теж треба якось підтримати.

Сьогодні у нашому кіноклубі другий із двох найвідоміших all-black фільмів. Отже, 5 причин ліндіхоперу подивитись Cabin in the Sky.

cabin1

  1. МІМІКА ЕТЕЛЬ ВОТЕРС 

На відміну від Stormy Weather, яка, по великому рахунку – набір музично-танцювальних номерів, у “Хатинці” можна дивитись сюжет. Він дивний, але він є, і навіть пісні в нього вписуються.

Жив собі був нефартовий азартний гравець Літтл Джо (Едді Андресон). Його дружина Петунія (Етель Вотерс) усіма правдами і тільки правдами намагається повернути Джо в лоно церкви. Вона не встигає, бо Джо напоровся на кулю так і не покаявшись. І ось він уже на півдорозі до пекла, а Петунія так молиться, так молиться, що ангели дають Джо ще півроку виправних робіт на грішній землі. Але і диявол не збирається так просто відступати. І от маємо Літтл Джо у ролі Літл Фауста.

Все, більше ніяких спойлерів, краще розкажу вам про Петунію. Це любляча дружина, яка здатна на все заради свого непутьового чоловіка. Вона майже всемогутня, сам бог у всьому її слухається. Але головне, у Петунії весь внутрішній світ на обличчі! Вона посміхається так, що ви не можете не посміхатись разом з нею. Але і плачe так, що важко втриматись.

Happines Is a Thing Called Joe from Cabin in the Sky

ЛІНА ХОРН І ЧОРТЯКА АРМСТРОНГ

Не знаю, як там в раю, а в пеклі явно непогане музло, раз там є Армстронг і він грає на трубі. Темні сили у кіно особливо колоритні. Наприклад, Люцифер-молодший (Рекс Інграм) мені підозріло нагадує дідуся Леніна.

devil

А от у Армстронга до обідного маленька роль: Роль, прастітє, генератора ідей в пеклі, тобто помічника диявола. А з музики – лише пару тактів на трубі. Як з’ясувалося, у них з Ліною Хорн, яка грає голддігершу Джорджию Браун, була одна на двох пісня Ain’t It Truth. Пісню вирізали з фільму, бо занадто відверто. Правда, через два роки оприлюднили окремо, як короткометражку але саму лише Ліну. Ну і ви самі можете судити, на скільки це непристойно.

Армстронг у ванні не валялвся, але його соло теж вирізали і ніде його не знайти. Шо печально, але жизнь.

Далі майже весь фільм Ліна Хорн ходить з оголеним животом, але це вже нікого не бентежить. А відвертості її зваблення позаздрили навіть сучасні секс-бомби.

3. ТАНЦІ ШМАНЦІ 

Танців у фільмі багато і танцюють всі. Від Петунії, яку ви вже бачили, до Біла Бейлі. Наприклад, Літтл Джо подарував дружині пральну машинку – і привів якогось невідомого чувака з посмішкою до вух, який внєзапно робить місячну ходу. Цей улибашка і є Біл Бейлі.

Сам головний герой теж танцює в цьому епізоді. А ще він грає на беззвучній гітарі, охолоджує сідниці в раковині і крутить дружину навколо пальця. Але потім Петунія знаходить собі кращого партнера. 

Cabin in the Sky 1943 Ethel Waters Eng13

4. ДЮК ЕЛЛІНГТОН І УРОКИ КЛУБНОГО ЕТИКЕТУ

Мені навіть нема чого додати, у цьому відое все: як треба заходити в клуб, як треба слухати музикантів, як треба реагувати на соло і ще трохи колективного безумства на ім’я свінг. Танцюристи, на жаль, мені невідомі. 

5. РАСОВІ СТЕРЕОТИПИ 

І задвалося б, все чудово. Багато класних кольорових американців, грають головні ролі, нікої дискримінації. Так-то воно так, але режисером взяли бродвейського постановника Вінсента Мінеллі (батько, до речі, Лайзи) – цілком собі білого. А расові стереотипи лавиною валять на глядача з кожного кадру: персонажі якщо не дурні, то бідні, якщо не наївні, то ліниві, якщо не розпусні, то до фанатизму віруючі. Наприклад, Літл Джо не вміє читати і розписується хрестиком, радіє, що отримав роботу ліфтера, бо тепер розбагатіє. Петунія на короткій нозі з господом богом і він “наказує їй бути щасливою”, а Джорджия Браун просто стервозне дівчисько, яка думає тільки про власну красу і бабло. Хоча за цю роль з радістю взялася б і біла актриса.

Але всі ці гадості ніяк не зменшують цінність фільму, навіть навпаки. Вони передають дух часу. От заради цього самого духу і варто подивитись кіно.

P.S. Щоб ви не шарили в торрентах, можемо подивитись кіно всі разом. Вівторок, 7 червня, 20:30, Сквот на Терещенківській 17б. Фейсбук подія

Comments

comments

You may also like...

Loading...
Don't miss a thing!
Дізнавайся про нові статті першим