Song's Story: Love Me or Leave Me

Сцена, залита світлом, повний зал народу і вона, білявка з сумними очима і фірмовою зачіскою cold wave у шикарній блискучій сукні. 1928 рік, прем’єра мюзиклу Whoopee! Рут Еттінг співає Love me or leave me. ЇЇ кілька разів викликають на біс, зриваючи виставу. От вона, слава! Це коштувало Рут років принижень, примирення з нечистою совістю і шлюбу з чоловіком, якого вона не любила. 

Це буде казка про любов (що і так очевидно) і нелюбов, про скандали, які гублять кар’єри, про кіно і безумства, про славу і совість, про наполегливість і стандарти краси, про зірок, які хтось запалює, але не вони самі, і ще про старі-нові танці, які занадто органічно сюди вписуються. 

ЧАСТИНА ПЕРША: ЗІГФЕЛЬД І ЙОГО БЕЗУМСТВА

Florenz_Ziegfeld_1932

Флоренц Зігфельд

cantor_4

Едді Кантор

У 1928 році геніальний бродвейський конферансьє і продюсер Флоренс Зігфелд і його ведучий актор, співак і дружбан Едді Кантор (до речі, це той самий, який допоміг українському народному пробитися в джазові стандарти) вирішили поставити мюзикл під дивною назвою Whoopee.  Це слово можна перекласти як “дика гулянка”, але частіше, коли йдеться про making whoopie – це про секс. Історія базувалася на книжці The Nervous Wreck (нервовий зрив) невідомого мені автора Оуена Девіса, музику запросили писати Волтера Дональдсона, а слова пісень – Гуса Кана. 

Зігфельд спеціалізувався на безумствах, в прямому сенсі слова. Його шоу так і називалось, Ziegfeld Follies і саме в цих безумствах вперше показав себе і Кантор, і Рут Еттінг, і ще багато менш знайомих мені артистів. Безумства відрізнялися тим, що сценарій їм був не потрібен, достатньо того, що класні актори, танцюристи і співаки показують свої номери без прив’язки один до одного. Зате дуже шикарно. Якщо вам цікаво, як це виглядало, MGM у 1946, коли сам Зігфельд давно помер, спробували зробити щось схоже, але на плівці, а не в театрі. Так і називається, Безумства Зігфельда. Склад там дуже зірковий, але я так і не врубилась в гумор. А от інший фільм – The Great Ziegfeld  (1936), біографічний, сподобався мені на багато більше. Судячи з нього, Фло, він же Зігі, був страшним бабніком, але домовлятися міг як ніхто інший і завжди отримував те, що хотів. 

Афыша Whoopie, 1928

Афіша Whoopie, 1928

Так до чого це я. Whoopee був якраз НЕ з таких шоу. У цій історії якраз був сюжет. Дуже гострий, заплутаний і… м’яко кажучи дивний. Каліфорнія, шериф Боб збирається одружитися на Саллі, дочці фермера. Але вона любить Ваненіса, напів-індіанця (чи як там звуть корінних американців). Через його червоношкірих предків, вони не можуть бути разом. Саллі все одно кидає шерифа Боба перед весіллям і тікає разом із іпохондриком (іпохондриком, Карл!) Генрі Вільямсом, який думав, що просто підвозить баришню. Але вона залишила вдома записку про те, що вони звалили разом. А тоді увесь мюзикл за ними ганяються всі, кому не лінь, включно із покинутим Бобом і закоханою в Генрі медсестрою Мері. Глядачі хапаються за животи і валяються по підлозі зі сміху. Іпохондрика грає Едді, а він правда кумедний. В решті решт вони добираються до індійської резервації, в якій живе Ваненіс. Тут з’являється кінодіва Леслі Дав у виконанні Рут Еттінг і співає сентиментальну і зворушливу Love Me, or Leave Me. Мабуть, вона там з якоїсь логічної причини, але мої джерела цю причину замовчують.

Отже, Рут у всій красі і сукні з шовку, фатину, перлів, блискіток і китиць. Шик і блєск!

Рут Етінг

Рут Еттінг, 1928

Прем’єра Whoopee відбулася 4 грудня 1928 року у New Amsterdam Theater, Бродвей, Нью Йорк. Виставу давали 379 разів до грудня 1929 і після неї Едді Кантор став супер-зіркою. У 1930 шоу довелося закрити, бо Зігфельду терміново треба були гроші і він продав права на виставу Голлівудській канторі і відпустив Кантора зніматися у однойменному фільмі. Ось шматок із нього, де Едді співає і танцює головну пісню про те, що шлюб – це не так вже й класно. Але у фільмі Рут вже не брала участі і пісні там нашої не було. І я його не дивилась, але режисера Річарда Дея номінували на Оскар, якщо це для вас щось означає. А ще його в кольорі зняли, а не ч/б. У 30-му році.

В 1979 Whoopee знову поставили на Бродвеї і показали ще дві сотні разів. Але це вже зовсім інша історія.

ЧАСТИНА ДРУГА: ЧОМУ СУМНІ ДІВОЧІ ОЧІ

Рут записала пісню відразу після прем’єри і вона тут же стала хітом. А потім ще й на стільки прив’язалась до цієї сумно-блакитноокої білявки, що навіть її Голлівудську біографію, пам’ятник за життя, назвали Love me or leave me. Власне, саме подивившись це кіно з Доріс Дей я і вирішила розповісти вам історію дівчинки з Небраски, яка завдяки своїй вроді (ну, на любителя), голосу (теж на любителя) і чоловіку-ганстеру, сяяла на Бродвеї і в Голлівуді, стала відомою як Душечка (America’s Sweetheart of Song), а потім забила на все і вийшла заміж за коханого чоловіка, хоч це і згубило її кар’єру

Афіша Love Me or Leave Me

Афіша Love Me or Leave M

Правда, вразив мене фільм зовсім не історією, і навіть не музикальністю, а дибільною зачіскою Доріс Дей. Але розповідати все одно будемо історію.

Рут Еттінг народилася в якомусь захолусті, у штаті Небраска у 1897 році. Мати померла, батько одружився вдруге і забив на неї, виховували дівчинку дідусь і бабуся. В 17 років вона поїхала підкорювати Чикаго. Працювала дизайнером костюмів у нічному клубі Marigold Gardens. Коли захворів тенор її запросили в хор, бо виявилось, що вона може співати достатньо низько. Потім вона стала chorus girl, хоча ніколи не вміла толком танцювати. Іноді їй давали співати соло і на дизайн костюмів вона забила остаточно. Десь тут і починається кіно. На початку фільму її показують дуже незалежною і гордою баришнею.

Десь у цей період, в 1918 році в її життя входить Марті Снайдер, чиказький ганстер на прізвісько Гімп. Він так втюрився у Рут, що майже забив на свій бізнес і став її імпресаріо. Спочатку без особливої на те її згоди, він влаштовує їй прослуховування і концерти. Вона голосно заявляє йому, що “не продається” і просто йому не дає, але всі ангажементи приймає (от динамо) і в решті решт завдяки Гімпу вона стає Chicago Sweetheart, місцевою знаменитістю.

У 1922 Рут здалася і таки вийшла за Гімпа заміж. А от він не здався і продовжив робити із неї зірку. В 1926 вона підписує контракт із Коламбія Рекордс і це вже загальнонаціональна слава.

В 1927 вона готова підкорити Нью Йорк – і вона його підкорила. Сам Ірвінг Берлін тоді вже ходив в її друзях, і саме він влаштував для Рут прослуховування у Флоренса Зігфельда. Той її найняв і без прослуховування, просто перевіривши щиколотки (легенда каже). Тепер Рут зірка Бродвею, одна з дівчат Зігфельда, частина його безумств. Спочатку їй пропонували танцювати теп, але зрештою дозволили просто ходити по сцені. Зате в нею за спиною ходив цілий кардебалет.

Shaking the blues away. Ziegfield Follies, 1927

Рут і дівчата в номері Shaking the blues away. Ziegfeld Follies, 1927

1928-й рік, Зігфельд ставить мюзикл Вуппі. Рут вже називають America’s Sweetheart of Song. В цей час вона може дозволити собі експерементувати із фразуванням, то затягуючи мелодію, то поспішаючи. Кажуть, це була її фірмова фішка, яка дуже підігрівала інтерес до пісні.

Після Нью Йорка вона поїхала підкорювати Голлівуд, знялася в кількох фільмах, здебільшого короткометражках і на відео вона мені навіть подобається. Були ще три не дуже вдалі повнометражки, одна навіть з Едді Кантором, але у цій історії і так забагато кіно.

Саме в Голлівуді остаточно розпався її шлюб із домашнім тираном. У 1937, вже у свої 40, Рут закохалася в піаніста Мірла Олдермана, на 10 років молодшого за неї. Гімп був страшенно ревнивий, і коли дізнався про це, підстрелив Мірла. Ганстера засудили лише на рік, піаніст вижив, а от кар’єра Рут скандалу не пережила. Вона змогла вдруге вийти заміж, але вже не змогла повернутися на сцену. Вона померла для шоубізнесу – і про неї зняли фільм. Ніби пам’ятник за життя. Хоча сама Рут  дожила аж до 80-ти, переживши чоловіка аж на 12 років. Дітей у них так і не сталося.

Кіно, попри Оскар з кращий сценарій, не претендує на історичну істину. Наприклад, Рут ніколи не була taxi-dancer, тобто не танцювала за гроші з відвідувачами клубу, але в неї була пісня Ten cents a dance – 10 центів за танець. І щоб її якось виправдати в фільмі, її зробили автобіографічною. Зате у кіно досить правдоподібно показана внутрішня боротьба Рут між коханням і славою, між особистим життям і кар’єрою – і спочатку вона вибирала кар’єру. А Доріс Дей тоді ще довго сумнівалася, чи братися за цю роль, тому що Рут Еттінг всі вважали утриманкою, яка буквально видряпала свій шлях до зірок із дешевих чиказьких гадюшників. За словами Дей, вона вдягалася вульгарно, фліртувала з чоловіками і динамила їх заради кар’єри. Але продюсер переконав Доріс, що тільки вона може зіграти цю роль гідно, без вульгарності. В принципі, у неї вийшло. Вульгарності у фільмі немає, але характер у кіношної Рут однак не сахар.

За 11 років із 26-го по 37-й Рут записала дві сотні пісень. В 2005-му її версія Love Me or Leave me включена у зал слави Греммі.

ЧАСТИНА ТРЕТЯ. СЛОВА І НІМЦІ

Почнемо зі слів. І щоб вони красиво зазвучали у вашій голові, ми зараз заб’єм на хронологію і поставимо тут запис Регіни Спектор, бо вона прекрасна і співає повний текст.

Love Me or Leave Me

Музика Волтера Дональдсона
Слова Гаса Кана

This affair is killin’ me
I can’t stand uncertainly
Tell me now I’ve got to know
Whether you want me to stay or to go

Love me or leave me
Or let me be lonely
You won’t believe me, I love you only
I’d rather be lonely
Then happy with someone else

You might find the night time
The right time for kissin’
But night time is my time
For just reminiscin’
Regrettin’ instead of forgettin’
With somebody elseThere’ll be no one
Unless that someone is you
I intend to be independently blue
I want your love
But I don’t want to borrow
To have it today to give it back tomorrow
For your love is my love
There’s no love for nobody else

Вільний переклад в прозі: ця фігня мене вбиває, я терпіти не можу невизначеності. Скажи мені нарешті, я мушу знати, ти хочеш, щоб я пішла чи залишилась? Люби мене, або покинь мене і дай мені бути самотньою. Хоч ти і не віриш, я люблю тільки тебе. Я краще буду самотньою, ніж щасливою з кимось іншим. Ти, може думаєш, що ніч – ідеальний час для поцілунків. Але для мене ніч – це час для сумних спогадів. Час, коли я шкодую, замість того, щоб забувати тебе з кимось іншим. У мене нікого не буде, крім тебе. Я збираюсь бути незалежно сумною. Я хочу твою любов, але не хочу її позичати. Не хочу брати її сьогодні і віддавати завтра. Тому що твоя любов – це моя любов і немає в нас любові для когось іще.

Bla-bla-bla-love.

До речі про лав, я порахувала, це слово зустрічається у тексті… усього лише 7 разів. Лірика проста, можна навіть сказати “тупувата”, і (тому) Рут часто називають не джазовою співачкою, а “класною виконавицею попси”. От попса кінця 20-х у всій красі. Плач в голосі, який був дуже притаманний Еттінг, підходить для цієї пісні ідеально. Щось середнє між благанням і ультиматумом. Особливо оце independently blue вона співає як вихваляння і навіть розтягує на три ноти. 

На жаль, тонкощів мелодії мені зрозуміти не дано. Зате я знаю, що саме простота і непомітність, але висока “приставучість” мелодії і лірики – найвищий пілотаж для авторів пісень тих часів. Мало того, що платили саме за це (і зараз платять за це ж саме), так ці пісні ще й витримали випробування роками.

walter-donaldson-dtd-1-january-1920

Walter Donaldson

Gus_Kahn

Gus Kahn

А про її авторів знімали кіно.  I’ll See You in My Dreams (1951) – Голлівудська біографія Гаса Кана і знову з Доріс Дей (але тут вже в набагато приємнішій ролі Грейс ЛеБой Кан). Офіційна біографія Кана досить нудна: народився в Німеччині, ще дитиною опинився в Штатах, працював чи то посильним чи вантажником, писав водевілі в стіл і бац – став знаменитим. Зате кіно якраз пояснює його шлях до слави. Зірку із Гаса Кана запалила його дружина Грейс. Якщо вірити кіно, він прийшов до неї в офіс музичного видавця і приніс свої вірші. Вона його послала, а він її довго і наполегливо діставав. Потім вона над ним зжалилась, написала для його віршів музику і їхня пісня стала хітом, а тоді вже він почав від неї тікати. Коли йому сказали, що композитор із Грейс так собі, він почав брикатись, що іншого співатора не хоче. Але Грейс замість того, щоб ображатись, тихенько звалила – і Гас на ній одружився: мовляв, щоб не залишилась без копійки. Насправді ж він зробив це, щоб самому не померти з голоду, бо судячи з фільму, амбіцій йому дуже бракувало і тільки дружина його скрізь виштовхувала – то підкорювати рідне Чикаго, то в Нью-Йорк, то в Голлівуд під час депресії.

Доріс Дей і Грейс ЛеБой Кан

Доріс Дей і Грейс ЛеБой Кан

До речі, саме в Нью-Йорку Гас зустрічає Волтера Дональдсона, з яким вони разом напишуть купу прекрасних пісень, в тому числі і Love Me Or Leave Me. Їх спільна робота починалася так собі. У фільмі Дональдсон зустрів Гаса з будуна, налив собі бокал пиваса на сніданок, назвав Кана селюком і покликав з собою на іподром. Там, на скачках, Кан і написав слова до їх першої спільної пісні. Але потім вони один одного якось зрозуміли.

Більшість пісень у кіно, до речі, співають виконавці головних ролей – Доріс Дей і Дені Томас. Але Love Me Or Leave Me у телефонну трубку співає дружині Кана вигадана бродвейська актриса, яка безуспішно намагалася спокусити поета. Дуже красива, до речі, актриса, але до реальної виконавиці хіта, Рут Еттінг, цей персонаж не має жодного стосунку.

“Це не просто слова, це слова, які йдуть від серця,” кричав Гас Кан, коли його попросили писати більш сучасні тексти, і образився на всіх. Так от щоб ви розуміли, щоб пісня стала хітом, вона повинна йти від серця. І байдуже, якою страшною попсою вона здається.

Міні рубрика “задроти помітили”: якщо фільм називається так, як пісня, то цю пісню співатимуть в самому-самому кінці.

У якості інтро до нашої останньої, танцювальної частини – Ніна Сімон, яка виконувала чимало пісень авторства Дональсона і Кана.  Наприклад, My Baby Just Cares for Me стала для неї знаковою. А  Love me or leave me в її виконанні стало знаковим для всього світового лінді-хопу. 

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА: ТАНЦЮЮТЬ ВСІ 

Ну от ми і добрались до того, заради чого ви все це читали – до танців. Власне, ця історія тут і зявилась тільки завдяки #30days_of_evolution, де її було реально забагато.  
У Love me or leave me дві основні танцювальні версії, принаймні, я не бачила танців з іншими. При чому як на мене, обидва ці треки не надто підходять для соціальних танців, але ідеальні для шоукейсів. Першу витягнули у 1999-й з кінця 50-х маленькі зірочки Minnie’s Moochers, з яких потім виросли цілі сонця. 
 
https://www.youtube.com/watch?v=26_VqCRZebw
 
Через два роки Тод і Емілі, яка пізніше стала Джо, теж поставили цей номер, бо могли собі дозволити не боятися успіху Мучерзів. І по-моєму, вони круті до бєзобразія.
 
https://www.youtube.com/watch?v=DOuT5-5exNk
 
Можливо, у Кевіна вже тоді були якісь види на Джо, бо через два роки вони з Карлою теж поставили номер під Love Me or Leave Me, але вже без піанінки, у виконанні Sammy Davis Jr.
 
https://www.youtube.com/watch?v=uF56Yt5Kl8Y
 

Їхній номер так сподобався Максу Пітрузелі і Тома Бланчару, що ті зробили на нього пародію. Здається, теж у 2003-му, в таких же широких танцях і хіпхоперських картузах. У Томи, до речі, класно виходять повороти. 

Потім про неї на довго забули, бо вже набридла, і згадали аж у 2009-му. Команда One2Swing’s The California Rolls на ILHC  продемонструвала, як Ніна Сімон грає на піаніно. Це було досить ризиковано, як для молодої команди, робити номер під мелодію, з якою вже виступали такі монстри. Але нічо, третє місце.  

І на десерт – знову Макс і Тома, тепер в костюмах! Вони повторили свою знамениту пародію на весіллі у Дакса і Сари, але на ютубі чомусь це назвали “найкращим весільним танцем евер”. А найбільше нам подобається те що хлопці вже трохи веселі і трохи завалюються на піруетах. 

That’s all folks. Для хорошого настрою можна ще послухати список. Цього разу геть маленький, але там є і вокальні версії, і інструменталки. Раджу звернути увагу на Фетса Воллера, йому тоді був 21, здається.

 І ласт бат нот ліст, дякую за картинку на головній сторінці Жені ЛазоЦе моя улюблена футболка!

Comments

comments

You may also like...

Loading...
Don't miss a thing!
Дізнавайся про нові статті першим